Її чекають та бояться: як медична реформа вплине на медицину Дрогобиччини?

Скорочення ліжкомісць, оптимізація медичних закладів та перепрофілювання існуючих спеціалістів – такими були головні меседжі зустрічі медичної громадськості Дрогобиччини із губернатором Львівщини Олегом Синюткою та начальницею департаменту охорони здоров’я ЛОДА Іриною Микичак.

З початком року в Україні офіційно стартувала медична реформа. Далеко не всі є її прихильниками, однак подітись нікуди. Відповідно до вимог міністерства охорони здоров’я, – фінансування медицини відбуватиметься виключно по факту підписаних декларацій між лікарями та пацієнтами. Якщо досі медичні заклади фінансувались із розрахунку від кількості мешканців міста, в якому знаходиться лікарня, то зараз все кардинально змінюється. Держава не оплачуватиме витрати на утримання непотрібних (на їхню думку) медичних приміщень, не фінансуватиме “роздутих” штатів та утримання ліжкомісць в лікарнях, якщо вони простоюють і не використовуються. Практично усім містам рекомендують суттєву оптимізацію. Саме рекомендують, бо міста мають право поступити так, як вважають за потрібне. Але тоді їм доведеться взяти утримання медицини (дофінансування її) на власні плечі.

А так як дефіцит бюджету медицини в тому ж Дрогобичі сягає десятків мільйонів гривень, то всі розуміють, – зміни вкрай необхідні. Як би не боялись їх медики і як би не намагалася відкладати такі непопулярні рішення влада, – рано чи пізно це робити прийдеться.

23 жовтня в сесійній залі Дрогобицької міської ради відбулась зустріч медиків Дрогобиччини з губернатором Львівщини Олегом Синюткою та очільницею департаменту охорони здоров’я ЛОДА Іриною Микичак. Вони прибули до міста, щоб побачити проект розвитку медичного простору Дрогобицького регіону, – плани щодо оптимізації медичних закладів та приведення медичної мережі до оптимального стану, – за якого медицина не буде бездонною ямою, що витягує мільйони з місцевих бюджетів, а мешканці регіону зможуть отримувати якісні медичні послуги.

На “широку ногу” вже не буде.

Мова йшла про всі міста Дрогобиччини та Дрогобицький район. План оптимізації медичних закладів регіону презентував начальник відділу охорони здоров’я Дрогобича Володимир Чуба. Відповідно до представленого плану “Дрогобицького єдиного медичного простору в структурі Львівського госпітального округу”, – лікарні міст повинні скоротити існуючу кількість ліжкомісць. Дрогобич майже на сотню (з існуючих 690 до пропонованих 595), Трускавець на 60 (з існуючих 210 до пропонованих 150), Борислав – на 55 (з існуючих 205 до 150) та Дрогобицький район – більш ніж утричі (з існуючих сьогодні 250 до пропонованих 75 ліжкомісць). Загалом по Дрогобиччині скорочення мало б відбутись в півтора рази – з 1355 до 970 ліжкомісць.

Такі цифри наганяють страх на багатьох медиків. Люди бояться, що можуть просто втратити роботу. Хоч, наразі, про скорочення персоналу мова не йде. Радше, – про перепрофілювання. Простіше кажуче, – виживуть ті заклади та відділення, які будуть найбільше затребувані пацієнтами. Дублювати лікарні одного і то ж профілю в містах, що розташовані за кілька кілометрів одне від одного немає потреби, бо їх утримання є невигідним. Тому в регіоні мають залишитись лише найнеобхідніші та найкращі.

“Ми вважаємо, що скорочення повинні відбутись всюди, – і в Дрогобичі, і в Трускавці, і в Бориславі, і в Дрогобицькому районі. Не йде мова про те, що вони мають бути пропорційними, залежно від кількості населення. Кожен заклад має спеціалізуватись на певному медичному профілі, закривати собою потребу в обслуговуванні пацієнтів та наданні якісних медичних послуг певного спрямування” –  розповіла начальник департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірина Микичак.

Зі слів очільниці департаменту охорони здоров’я ЛОДА вимальовуються плани щодо того, які заклади зможуть отримати підтримку та матимуть право на подальше існування.

“Ми робимо ставку на Дрогобицьку міську дитячу лікарню, яка має стати 4-ю в області, тому дублювання відповідних педіатричних відділень в сусідніх містах – не має права на існування. Нема доцільності в існуванні окремої онкологічної лікарні, має залишитись лише відділення. А реабілітаційне лікування та інтенсивну медичну допомогу сам Бог велів розвивати у Трускавці” – зазначила Ірина Микичак.

Закриття певних закладів, об’єднання існуючих лікарень чи відділень, – не мало б потягнути за собою скорочення персоналу. Хоч в це мало віриться, так як втриматись на роботі при таких кардинальних змінах буде нелегко. Але, – як наголошує обласне керівництво, – хороші спеціалісти завжди будуть затребувані. Хтось зможе спробувати себе у дещо іншому медичному профілі. А хтось – може скористатись правом на розвиток приватної медичної практики. Так як національній службі охорони здоров’я байдуже кому платити кошти за надання медичних послуг, – комунальній установі чи приватному медичному кабінету, – головне, щоб послуги були затребувані, а люди отримували якісне медичне обслуговування. Тому, теперішній час є підходящим для всіх, хто думає над розвитком приватної медичної справи. Та для цього знадобиться виготовлення персональної медичної ліцензії.

Головне – не втратити те, що є!

Робота, яка проводиться зараз в сфері охорони здоров’я має робитись з розрахунком на майбутнє. Всі зміни мають бути детально прораховані, з усіма нюансами, вигодами та ризиками, які вони можуть понести за собою.

Сьогодні ж, незважаючи на офіційну зустріч-презентацію, план реформування медицини Дрогобиччини професійним та детальним назвати важко. Автори проекту зізнаються, – працювали над розрахунками до опівночі в переддень приїзду обласного керівництва, щоб все детально прорахувати. Однак губертатор називає це студентською звичкою, – коли хочеться в останню ніч перед іспитом вивчити все невивчене та робить порівняння з Самбірщиною, – де очільники медицини презентували конкретний план, з детальним описом існуючого та запланованого фінансування та візуально показали, що і куди буде переміщено і яку економію потягнуть за собою ці зміни.

Дрогобиччина – не Самбірщина. Тут розташовуються декілька міст обласного підпорядкування, в тому числі курортний Трускавець. Кожне з міст має свої медичні заклади, а очільники наших міст -ще й лікарі за професією. Тому й не дивно, що кожен вболіває за своє і не надто поспішає поступатись та йти на скорочення якогось закладу чи відділення, задля того, щоб аналогічного профілю установа розвивалась у сусідньому місті. Домовитись та презентувати спільний план, в якому не фігуруватиме якесь окреме місто, а буде єдиний медичний простір Дрогобицького регіону – вкрай важко.

“Я думаю, ми ще будемо дискутувати на цю тему і доходити до спільного рішення. Так як ми не надто погоджуємось із пропонованими змінами. Їх розрахували без нашої участі. Наше населення в цих розрахунках применшене, а якщо рахувати ще ту кількість відпочивальників, яка проходить через наше місто, – то дані будуть зовсім інші” – наголошує міський голова курорту Андрій Кульчинський.

___

“Ми не є категоричні у представлених розрахунках. Для того ми й зустрічаємось, щоб разом у професійному колі обговорити і знайти спільне рішення відносно того, як має розвиватись медицина Дрогобиччини. Але зміни мусять бути” – говорить міський голова Дрогобича Тарас Кучма.

Під час оптимізації, з метою економії коштів, буде звільнено певні медичні приміщення. Такі заходи вже частково проведені в Дрогобичі та Бориславі. Але, головне тут, – не втратити те, що може колись знадобитись.

“Ми не робимо цю реформу для того, щоб оптимізувати і після того похоронити нашу медицину. Вона має працювати, вона має надавати якісні послуги. Не можна допустити, щоб у нас з закладами медицини вийшла така ж ситуація, як була колись із садочками. Ці приміщення вивільняться сьогодні, з метою економії, але якщо завтра вони будуть нам потрібні, – то ми мусимо зберегти їх” – говорить голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка.

Внутрішня конкуренція також буде.

Найперші зміни, в рамках медичної реформи, торкнулись первинної медичної допомоги. З квітня 2018 року в Україні стартувала підписна кампанія, – пацієнти укладають декларацію з тим лікарем, якого вони обрали собі. Запис на прийом – суворо попередній, в електронному вигляді. Потрапити до лікаря в порядку “живої черги” – тепер не вийде.

Педіатри та сімейні лікарі, які мають достатню кількість підписаних декларацій, – починаючи з жовтня отримують зарплату від національної служби охорони здоров’я відповідно до кількості їхніх пацієнтів. В хорошого лікаря, на якого є попит – така зарплатня може становити близько 15 тисяч гривень. Такі є і в нас. Хоч не всі заклади регіону встигли провести необхідні заходи вчасно, – перереєструватись у комунальні некомерційні підприємства, виготовити ліцензію та укласти договір з Національною службою охорони здоров’я. Трускавець це зробити встиг (на сьогоднішній день в місті вже підписано понад 14 тисяч декларацій між лікарями та пацієнтами), Борислав та Дрогобич зіткнулися з рядом бюрократичних перепон, тож зараз надолужують втрачене.

Зміни в первинній медичній допомозі – кардинальні. Кабінети обладнали необхідною комп’ютерною технікою. На посади сімейних лікарів та педіатрів прийшло чимало молодих, перспективних людей, які готові боротись за своє місце під сонцем. Тож, коли мова йде про реформування вторинної медичної допомоги, – то думки медиків тут розходяться.

“Зараз у нас перехідний період. В 2019-2020 році наступить покращення. Залишаться кращі заклади, які надаватимуть якісніші послуги, тоді стане легше. Хоч я не можу назвати себе оптимістом, але я так вважаю, – нам потрібно пройти через ці зміни, зробити їх правильно” – вважає міський голова Дрогобича Тарас Кучма.

Натомість очільник міста-курорту дещо іншої думки з цього приводу.

“Легше не буде. Якісна первинна медична допомога, така, якою вона стає зараз, – знизить попит на вторинну. Людей в лікарнях стане в рази менше. Тому навряд чи буде легше. Ми багато працювали над оптимізацією витрат, – утеплювали фасади, передали котельні на баланс закладу, вкладали кошти в нашу лікарню, в її технічну модернізацію, але зараз важко сказати, як все буде далі. Зміни необхідні, вони будуть, – ми вже зараз на порозі кардинальних змін. А скорочення ліжкомісць – це не страшно. Таке поняття як ліжкомісце поступово відходитиме в минуле. Ми зробили ставку на розвиток інтенсивної терапії і треба буде працювати над тим, щоб заклад міг проліковувати більшу кількість пацієнтів” – говорить міський голова Трускавця Андрій Кульчинський.

Голова райдержадміністрації, також медик за професією, теж не надто погоджується з запропонованим планом розвитку медичного простору Дрогобиччини. Чи то даються в знаки протистояння між містом та районом щодо мільйонної заборгованості останнього перед Дрогобичем за пролікованих хворих, – однак непідтримка очільником району пропозицій міста в його словах відчутна.

“Відповідно до наших розрахунків, провівши оптимізацію, ми можемо вийти на економію до 3 мільйонів гривень по району. Що стосується презентованого сьогодні плану, – ми ще дискутуватимемо, бо він потребує доопрацювання” – зазначив Андрій Шевкенич.

Майбутнє туманне, але зробити крок у нього мусять всі

Дискусія тривала більше двох годин. Присутні в залі медики мали змогу висловитись, розповісти про те, що їх турбує. Людей хвилює чимало питань, але ставити їх вони не поспішають.

“Ви багато чого не знаєте!”, “Люди бояться говорити, бо перші попадуть під скорочення” – періодично лунали вигуки в залі.

З пропозиціями та проханнями виступали представники медичних закладів Дрогобича та району, керівники онкодиспансеру та Дрогобицького пологового будинку. Вони просили залишити їхні заклади без скорочень, надати підтримку для якіснішої роботи. Заступник голови міста Дрогобича Василь Качмар просив про фінансову підтримку з області, щоб перекрити потреби в фінансуванні медицини на час перехідного періоду. Але допомоги, скоріш за все, більше не буде.

“Я пам’ятаю як минулого року ви просили про допомогу. Це мої клопоти, до кого я ходив, що я просив, але в кінці року ви отримали додатковий транш і виплатили всім заробітну плату. Пройшов рік часу, ми знову стоїмо на порозі того самого. Якщо ми зараз знову знайдемо тих кілька мільйонів то наступного року знову те ж саме буде. Ви всі повинні зрозуміти, що якщо ми не зробимо структурних перетворень, то все це повторюватиметься з року в рік” – зазначив Олег Синютка.

Так чи інакше, як би не відкладали необхідних рішень міста, – їх зробити прийдеться. До найближчого понеділка обласне керівництво дало час для роздумів та узгоджень майбутнього плану розвитку медицини Дрогобицького регіону. До 1 листопада очікуватимуть його кінцевий варіант. Навряд чи в ході обговорень він зазнає кардинальних змін. Але й чи дотримаються його 100%-го виконання міста – також не факт. Так як очільники міст та району далеко не однаково дивляться на цю ситуацію.

Ніна Федько