Бути чи не бути у Трускавці торговому центру неподалік бювету?

Депутати Трускавецької міської ради намагались скасувати містобудівні умови, видані ПП “Квітка Полонини” на будівництво торгового центру “Парк”, який планують звести на бульварі Торосевича, неподалік від бювету мінеральних вод.

Дозвільна документація на будівництво багатофункціонального готельно-торгового центру, з приміщеннями торгівлі та громадського харчування була видана в січні 2018 року. Замовником будівництва є фірма-власник земельної ділянки “Квітка полонини”. За дозволом на будівництво власники ділянки звертались двічі, – вперше міська рада (відділ архітектури і містобудування) відмовила їм, але “Квітка полонини” цю відмову скасувала в суді.

“При повторному зверненні ми не мали жодних підстав відмовити “Квітці полонини”. Містобудівні умови були видані відповідно до генерального плану та плану зонінгу міста” – переконує головний архітектор Зеновій Кушнір, на якого зараз сиплють звинуваченнями противники запланованого будівництва.

Опозиційні депутати та активісти більш ніж півроку б’ють на сполох, всіляко намагаючись завадити будівництву. Дехто говорить про те, що будівництва там взагалі бути не повинно, так як ділянка межує з першою санітарною зоною. Дехто намагається переконувати, що частина її – це вже санітарна зона і безпосередньо там формується трускавецька “Нафтуся”. Дехто – відмовчується і цю тему не коментує.

Люди, в свою чергу, також розділились в думках відносно того, чи доцільне будівництво чергового торгового центру. Здебільшого незадоволені трускавчани тим, що будівництво на певний час створюватиме дискомфорт в курортному парку, яким (як не крути) їздитимуть великогабаритні автомобілі. Інші ж висловлюють невдоволення відносно того, що будують у Трускавці або готелі і багатоповерхівки, або торгові центри, – “краще б щось для дітей чи сімейного дозвілля”. І лише одиниці насправді переймаються тим, – буде це будівництво загрозою для Нафтусі чи ні.

На сесії ситуація виглядала приблизно так само. “Давайте скасуємо містобудівні умови! Ми маємо право!” А потім “Хай будується той торговий центр, але площа забудови має бути менша, – не зачіпаючи територію, наближену до дороги (а відповідно і до санітарної зони)”. Бо, якщо власник збудує таку ж будівлю, але на кілька метрів вище, – то це начебто вже не загрожуватиме “Нафтусі”. Так висловлюється депутат від КУН Роман Бучкович, який, наче адвокат сусіднього готелю “Свитязь”, оперує їхніми документами.

Найбільшим противником зведення торгового центру “Парк” є якраз його найближчий сусід, – готель “Свитязь”. Власник готелю, – фірма “Нотіс 2006”, наполегливо взялась за те, щоб за всяку ціну завадити будівництву. Про альтруїзм та турботу про “Нафтусю” – мова тут не йде. Просто їхньому готелю таке будівництво, що вестиметься безпосередньо у них під вікнами, зовсім не на руку. Від цього вони цілком можуть втратити клієнтів.

Неостанню роль у цих розбірках грають і особисті порахунки власників.

Тому “Нотіс 2006”, який сам не так давно зводив готель “Свитязь” з чималими порушеннями, – і в частині поверховості, і в частині щільності забудови ділянки, – сьогодні виступає в ролі “хорошого поліцейського” та бореться з “поганим” (тут – з ПП “Квітка Полонини”).

“Я був депутатом минулого скликання, я добре пам’ятаю, як будувався “Нотіс 2006”. Вони перше збудували будівлю, а вже потім затверджували детальний план (під чиїмось “покровительством”). І поверховість там мала бути одна, а вийшла мало не в два рази вища” – згадує депутат ТМР Богдан Габшій.

Як би там не було, – сьогодні ні про “Нотіс 2006”, ні про їхній готель “Свитязь” мова не йде. Хоч не йшла і тоді, в період їхнього будівництва. Увага тепер прикута до нового об’єкту – ТЦ “Парк”.

“Нотіс 2006” подав до суду, вимагаючи скасувати рішення про надання містобудівних умов “Квітці полонини”. Оскаржує фірма не лише містобудівну документацію “Квітки полонини”, але й план зонування міста-курорту, затверджений восени минулого року. Як стверджують представники “Свитязя”, рішення Київського окружного адміністративного суду вже є і воно на їхню користь. Хоч офіційно рішення досі не оприлюднили і до Трускавецької міської ради воно не надійшло.

За словами керівництва міста, – міська рада подаватиме апеляцію. Так як рішення стосується не лише “Квітки полонини”, але й безпосередньо впливає на життя міста.

“Через цю тяганину і скасування зонінгу було заблоковано життя тим приватним садибам, власникам об’єктів нерухомості в приватному секторі, які почали оформлення документів. Ви, відпрацьовуючи замовлення регіонала (так званого “покровителя” “Свитязя” – авт.), блокуєте життя половині міста” – говорить міський голова Трускавця Андрій Кульчинський до депутата Романа Бучковича.

Натомість депутат звинувачує міського голову в тому, що зонінг у Трускавці – нікудишній.

“Ви своїм зонінгом фактично дозволили будівництво всього і всюди, де захочеться” – каже Бучкович.

На сесію запросили також доцента Львівського національного університету імені Івана Франка Василя Дяківа. Той також висловив свою думку відносно будівництва.

“Є лише один метод зберегти джерела – обмежити забудови в першій санітарній зоні” – говорить Василь Дяків.

Яскравим прикладом загрози для трускавецької Нафтусі, за словами Дяківа, є “Жива роса”, збудована в самій санітарній зоні, за 30-50 метрів від джерела, – її звели представники церкви і на це досі ніхто не зміг вплинути.

Однак, в той час, як “Жива роса” зведена безпосередньо на самій території першої санітарної зони, біля джерела, з якого формуються мінеральні води курорту, то майбутній ТЦ “Парк” (запланований на місці колишньої дієт-їдальні “Полонина”) лише межуватиме з санітарною зоною. Земельна ділянка примикає до лінії, що позначає зону охорони мінеральних джерел. Дехто ж – стверджує, що відповідно до генерального плану міста, – частина ділянки заходить в межі санітарної зони.

Однак, якщо бути точними і чітко дотримуватись генерального плану міста, то в зону санітарної охорони мінеральних джерел Трускавця свого часу уміло “втиснулись” чимало нерухомих об’єктів. Кафе, торгові центри, що розташовані вздовж бульвару Торосевича, бар і магазини, обладнані в колишньому туалеті, – всього цього, дотримуючись закону, – бути не повинно (!). Як не мало б бути і частини приватних житлових будинків на вулиці Франка. Але, насправді, маємо – те, що маємо. Як би сумно все це не виглядало.

Має право на існування торговий центр “Парк” у Трускавці чи не має – питання спірне. З однієї сторони, – ділянка вже давно приватна (з 2008 року), тому власник має право робити на ній те, що вважає за потрібне. З іншої – коли мова йде про збереження “Нафтусі”, – то політика міста в цьому напрямку мала б бути чіткою та однозначною для усіх суб’єктів господарювання, без винятку. Вона мала б бути такою впродовж багатьох років, за будь-якої влади. Але так не було. І ніхто зараз не піде розвалювати вже збудоване і ніхто не виселятиме тих, хто вже живе (зокрема по вулиці Франка).

Та й зробити такі кроки, коли закони в країні є спірними та недосконалими, земля перебуває у приватних руках, а власники купляли її далеко не для милування зеленими насадженнями, – майже нереально…

Ніна Федько