Земля та 6 мільйонів, – за що бореться Стебницька ЗОШ №6?

Можливість забрати у школи спочатку кілька закинутих приміщень (сараїв), а згодом ще й добрячий шмат землі для заїзду до них, на перший погляд звучить просто абсурдно. Однак навіть такий, здавалося б фантастичний, сценарій цілком можна провернути, заручившись підтримкою місцевої влади.

Стебницька ЗОШ №6 продовжує відвойовувати власну територію, яку влада міста має намір віддати для заїзду власникам старих закинутих гаражів. Тим часом, через блокування рішень місцевою радою, школа може втратити більше 6 мільйонів гривень, які планувала скерувати на утеплення фасаду та облаштування спортивного майданчика.

ЗОШ №6 м. Стебник багато років була занедбаним та далеким від процвітання навчальним закладом. Попереднє керівництво школи її розвитком не переймалось. Навіть більше того, аналізуючи процеси, що мали місце в цій школі впродовж попередніх років, складається враження, що школу цілком свідомо та навіть спеціально “зливали”. Кількість учнів скорочувалась, якість навчання падала – такий регрес з часом міг довести школу лише до закриття.

Однак відносно недавно, все змінилось. Школа отримала нового директора в особі Наталії Мичуди, – енергійну молоду жінку, яка одразу ж взялась до роботи. Спільно з кількома депутатами Стебницької та Дрогобицької міськради (від Народного контролю) та за підтримки обласного депутата Юрія Нестора школа отримала кілька перемог в конкурсі мікропроектів та змогла залучити обласні кошти на заміну чималої кількості вікон. Цьогоріч роботу продовжили, – написані проекти для школи дали зелене світло на залучення чималих сум, – на продовження заміни вікон та придбання технічного обладнання для класу інформатики. А завдяки субвенції з обласного бюджету – школа отримала шанс залучити близько 6 мільйонів гривень на реконструкцію, – утеплення фасаду з заміною дверей, а також на облаштування на території школи спортивного майданчика.

Але, якщо замінити вікна чи придбати обладнання, в рамках мікропроекту, школа може, – то утепляти фасад та облаштовувати спортивний майданчик, як виявилось – ні. А все через те, що земля документально не закріплена за школою.

Ще у 2006 році кілька занедбаних приміщень, розташованих на території школи, віддають у власність двом місцевим підприємцям – Роману Бойку та Володимиру Лучковському. Начебто як такі, які є безхазяйними і не використовуються ніким впродовж тривалого часу.

На фото, – приміщення під номером 12/1, загалом таких на території школі є шість. 

Наразі важко сказати, чи було тоді дотримано належної законної процедури передачі цих приміщень в приватні руки. У разі порушення процедури, рішення могло б бути оскаржене, та це треба довести в судовому порядку.

Сьогодні ж мова йде не стільки про самі гаражі, чи то сараї, розташовані на території школи, та законність їх приватизації, скільки про бажання новоспечених власників отримати добрячий шмат шкільної території. Начебто для заїзду до цих гаражів.

Школа, яка з горем пополам прийняла той факт, що приміщення є приватними, погодилась віддати землю під гаражами, відступивши навколо напіврозвалених будівель по одному метру, як того вимагає закон. Однак затверджувати межі земельної ділянки в такому вигляді міська рада не поспішає.

Ще в листопаді минулого року адміністрація школи зверталась до влади міста з проханням надати дозвіл на розроблення документації для закріплення за школою земельної ділянки. На розгляд земельної комісії було подано аж три проекти детального плану території, з різними варіантами заїзду до гаражів (через алеї між школою та садочком).

Однак власникам недостатньо 1 метра навколо гаражів, їм потрібно по 6 метрів від кута будівлі та заїзд саме через ту дорогу, що пролягає територією школи.

“Тут бігають діти, учні цією дорогою ходять в майстерню на трудове. Як тут можуть їздити автомобілі?” – розводить руками директор школи, яка з усіх сил намагається відстояти територію школи в максимально цілісному стані.

Міській раді Стебника знадобилось аж чотири місяці, щоб розглянути та прийняти рішення про закріплення земельної ділянки. Та лише на комісії. Коли ж справа дійшла до сесії, проект рішення заблокували і з подання одного із депутатів просто зняли з розгляду. Знаючи, що без затвердженої землі, школа втратить фінансування на реконструкцію та утеплення фасаду та облаштування спортивного майданчика.

Та комусь очевидно до цього байдуже. Навіть більше того, комусь на руку те, щоб школа не розвивалась, а занепадала. Адже саме в такому випадку можна було б прихопити не лише шматок її території, за яку воюють власники гаражів, але й усі 2 гектари, розташовані в самому центрі міста.

І директор школи, і небайдужі до цього питання стебничани, не збираються віддавати територію школи в приватні руки. А Стебницька міська рада, очевидно у виглялі помсти за цей спротив, усіляко блокує затвердження землі за школою.

Час спливає. І якщо найближча понеділкова сесія Стебницької МР не проголосує цього питання, школа втратить більше 6 мільйонів гривень (коштів обласного та Дрогобицького бюджету), які планувала скерувати на утеплення фасаду та облаштування спортивного майданчика.

Бо енергозбереження може почекати. Бо діти можуть померзнути. Бо майданчика нового очевидно теж не треба. Аби лиш дечиї меркантильні інтереси були задоволені.

Школа однак не втрачає надії. Директор, спільно з друзями-однодумцями, депутатами, атовцями, активістами продовжує взивати до залишків здоровго глузду стебницького голови та депутатів. Чимало небайдужих людей планують прийти в понеділок на сесію. Щоб, хоча б під тиском, рада затвердила землю за школою та дала можливість залучити кошти на теалізацію важливих для закладу проектів.

Ніна Федько

P.S. Сесійне засідання Стебницької міської ради відбудеться в понеділок, 13 травня, о 10.00. Всі небайдужі можуть прийти та підтримати Стебницьку ЗОШ №6.