На питному водосховищі, попри заборону, купаються, засмагають та ловлять рибу

Трускавецьке питне водосховище стало улюбленим місцем для купання. Незважаючи на чимало табличок, які сповіщають про заборону купання, риболовлі та навіть проникнення на територію водосховища, – і курортники, і місцеві мешканці вперто ходять сюди, щоб порибалити, поплавати та позасмагати. Часто-густо навіть з собаками. І байдуже, що вода з цього озера згодом потрапляє у крани…

Логіку людей, які розуміють це і все одно ходять сюди, щоб скупатись, зрозуміти важко.

“Я завжди сюди ходжу. Бувало проганяли, бувало штрафували. Але я продовжую тут плавати. А куди мені йти? Якщо більше ніякого озера поблизу нема?..” – говорить трускавчанин, який щойно скупався в озері разом з собакою, ігноруючи всі заборони.

Відпочиваючі курорту також полюбляють приходити сюди, засмагають як на пляжі та не гребують освіжитись у водичці. Хтось можливо не до кінця поінформований, що вода з цього озера є питною. Хтось, дивлячись на існуючу безкарність, приєднується до інших любителів поплавати.

Поліція на ці кричущі порушення реагує вкрай мляво. За останні кілька років був лише один випадок, коли людей затримали та забрали до відділка за те, що вони проникли на територію водосховища.

“Тоді тут була огорожа, яка повністю обмежувала доступ до дамби. Вхід сюди був закритий і ті люди, які пробрались сюди і вирішили скупатись, були нами затримані. Зараз вхід відкритий, паркан вздовж озера пошкоджений, через нього легко можна пролізти. Тому люди й ходять сюди постійно. А нас роблять крайніми” – розповідають поліцейські, які прибули на виклик.

Людям, які засмагають на березі озера роблять усні зауваження, просять покинути територію, – так силовики реагують на наш виклик поліції.

Не на камеру зізнаються, – готові долучатись до вирішення цієї проблеми, але це треба робити спільно, – з представниками водоканалу. Територія має бути належним чином обгороджена та перебувати під наглядом охорони. Зараз цього немає.

Ще наприкінці 2016 року на сайті міської ради була зареєстрована петиція про відкриття доступу до дамби озера. Вона зібрала чимало голосів, тож розпочались роботи з приведення озера до належного стану. Тоді з бюджету міста були виділені кошти на встановлення нової огорожі, територію водосховища мали облагородити, а дамбу відкрити для піших прогулянок вздовж набережної. Обіцяли також встановити лавочки. А водосховище мало б знаходитись під суворою охороною.

Однак роботи до кінця так і не були виконані. Обгородили далеко не весь периметр озера, а та встановлена огорожа дуже швидко була пошкоджена і продірявлена. Доступ до озера ніким не охороняється, люди досі вільно пролазять до води, купаються та ловлять рибу. А відкриття дамби лиш спростило доступ людям до водосховища.

Туди ходить чимало трускавчан. У кожного свої відмовки та пояснення. Люди начебто й розуміють, що роблять, однак вперто продовжують так діяти. І мабуть продовжуватимуть і надалі, поки існуватиме така вседозволеність та безкарність…

Ніна Федько