Пам’яті Чорнобиля..

34 роки тому, 26 квітня 1986 року, о 01.23 сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС.

Радянська влада робила все задля того, аби приховати істинні об’єми цього лиха. Радіація активно поширилась на великі території, вбиваючи життя у всіх його проявах, отруюючи повітря, землю, воду..

Від вибуху на ЧАЕС найбільше постраждали Україна та Білорусь, втім радіація зачепила і інші європейські країни. Період розпаду радіоактивних металів різниться, та сягає подекуди більше сотні років. Після вибуху на Чорнобильській АЕС різко зросла кількість захворювань на рак. Наслідки аварії ми пожинаємо досі.

30-кілометрова зона навколо ЧАЕС, після відселення, сьогодні нагадує пустку. В Прип’ять вже можна поїхати на екскурсію, однак радіація місцями перевищує норму. А в підвалах лікарні досі знаходиться радіаційно заражений одяг пожежників, які першими кинулись на гасіння пожежі, жертвуючи своїми життями.

Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.

Багато років пішло на ліквідацію наслідків аварії та будівництво захисного саркофагу, який на сотню років заховає під собою зруйнований реактор.

Офіційна статистика говорить про смерть 31 пожежника та 200 постраждалих. Насправді ж аварія на ЧАЕС забрала, за неофіційними даними, від кількох десятків до кількох сотень тисяч людей. Хтось помер одразу від опромінення, хтось – від хворіб, спричинених отриманими дозами радіації.

Вічна пам’ять жертвам Чорнобильської катастрофи.

Ніна Федько

І на серці все рана б’є згустком..

Скільки нас передчасно пішло?..

Скільки вдів через це появилось?..

Скільки шрамів на серце лягло?..

Скільки діток малих не родилось?..

               ***

Біль і сум у Чорнобильській зоні тепер.

Вітер вовком по пустищах виє.

Хто поміряв від Прип’яті крок,

Куди стронцій і радій завіяв?

               ***

Все тут стало, як мертве тепер..

Поле, ліс і річки. А ще техніки море.

Запитайте в чорнобильців, хто ще не вмер,

Хто сповна вже поміряв їх горе!..

               ***

Понад тридцять минуло вже літ,

Як на карті з’явилася пустка..

А в чорнобильців – море проблем

І на серці все рана б’є згустком..

Володимир Бабич,

журналіст-чорнобилець